Теоретичний матеріал

У сучасній українській мові вживаються слова, засвоєні з інших мов. Вони вливалися до складу української мови з різних джерел. Це, зокрема, економічні, політичні та культурні взаємозв'язки українського народу з народами Заходу й Сходу, внаслідок чого українська мова перейняла значну кількість слів. Запозичуючи їх, підпорядкувала своїм законам фонетики і граматики, пристосувала до правил українського словотвору семантичних систем

У словниковому складі української мови особливе місце посідають запозичення грецького походження. Вони означають:

- назви рослин, тварин: кедр, мигдаль, мак, кит, крокодил;

- назви побутових предметів: парус, миска, ванна;

- поняття церковно-релігійного вжитку: вівтар, ангел, антихрист, ікона, ієрей, ладан, ідол;

- терміни науки, культуру, мистецтва: апостроф, ідея, театр, музей, корал, філософія.

З грецької мови засвоєно чимало імен людей: Софія, Федір, Олена, Петро.

В українській мові чимало слів латинського походження вони належать до понять наук, техніки, мистецтва, політичних і суспільних відносин, медичної, юридичної термінології. Наприклад: індустрія, меридіан, екзамен, депутат, декан.

З латинської мови запозичені імена: Юлія, Валерія, Віктор, Павло, Марко.

З французької мови засвоєні слова що стосуються побуту, назв одягу, науки, техніки, мистецтва, технічних і військових понять. Наприклад: абажур, браслет, пудра, бюлетень, екіпаж, бюст, кабінет, маршал, пансіон.

З німецької мови прийшли деякі адміністративні, технічні, медичні, торговельні, військові, виробничі терміни, назви предметів побуту, рослин, птахів, ігор, наприклад: штат, шахта, цех, бухгалтер, бинт, фельдшер, кеглі, матрац.

Чимало слів в українській мові засвоєно з італійської. Наприклад: опера, бемоль, інтермецо, бас, лібрето, арлекін, дебет, кредит, банк, вата, барикада.

Наукові поняття визначаються спеціальними словами — тер­мінами, які складають основу наукової мови. Термін— це слово або усталене словосполучення, що чітко й однозначно позначає наукове чи спеціальне поняття. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а, навпаки, поняття приписується терміну, додається до нього. У цій різниці вбачається відома договірність терміна, яка полягає в тому, що вчені чи фахівці тієї або іншої галузі домовляються, що розуміти, яке поняття вкладати в той або інший термін. Отже, конкретний зміст поняття, визначеного терміном, буде зрозумілим лише завдяки його дефініції — лаконічному логіч­ному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета або зна­чення поняття, тобто його зміст і межі.



Терміни поділяютьсяна загальновживані (аванґард, ідея, гіпо­теза, формула) та вузькоспеціальні, уживані в певній галузі нау­ки (знаменник, дільник, чисельник).

У множині термінів кожної галузі вирізняють дві складові частини: термінологію і терміносистему. Термінологія— це така підмножина термінів, яка відображає поняття, що утворилися й функціонують у кожній галузі стихійно. На відміну від термі­нології, терміносистема— це опрацьована фахівцями певної галузі та лінгвістами підмножина термінів, яка адекватно й од­нозначно відображає систему понять цієї галузі.

Від термінів слід відрізняти номенклатурні назви — своє­рідні етикетки предметів, явищ, понять. Якщо в основі терміна лежить загальне поняття, то в основі номенклатурної назви — одиничне. До номенклатури входять серійні марки машин, приладів, верстатів, найменування підприємств, установ, організацій, географічні назви та назви рослин, звірів.

Терміни різноманітні за структурою, походженням і способами творення. За структурними моделями терміни переділяють на:

- однокомпонентнітерміни, наприклад: паритет, резолюція, субстрат, паралінгвістика.

-двокомпонентнітерміни - наприклад: ректифікація кордону, стратегія спічкування, унітарна держава, цивільна відповідачьність;

-трикомпонентні конструкції - наприклад: вільна економічна зона, центральна виборча комісія; маскультурний код мови, теорія лінгвістичної відносності.

Професіоналізми— слова й мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення спеціальних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповіда­ють нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (а отже, експресивно забарвлені) синоніми до термінів. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жарґонні. Вони доволі різно­манітні щодо семантичних характеристик.

На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення й не становлять цілісної системи. Якщо терміни — це, як правило, абстрактні поняття, то професіона­лізми — конкретні, тому що детально диференціюють ті пред­мети, дії, якості, що безпосередньо пов'язані зі сферою діяльності відповідної професії, наприклад:

1. Слова та словосполучення, притаманні мові моряків: кок — кухар; камбуз- кухня ; кубрик — кімната відпочинку екіпажу; бак — носова частина корабля; чалитися — приставати до берега; ходити в море — плавати; компас, Мурманськ, рапорт тощо.

2. Професіоналізми працівників банківсько-фінансової, тор­говельної та подібних сфер: зняти касу, підбити, прикинути баланс.

3. Назви фігур вищого пілотажу в льотчиків: штопор, боч­ка, петля, піке та ін.

4. Професіоналізми користувачів ПК: мама — материнська плата; клава — клавіатура; ски­нути інформацію — переписати; вінт — вінчестер (твердий диск нагромадження інформації).

5. Професіоналізми музикантів:

фанера — фонограма; ремікс — стара мелодія з новою обробкою; розкрутити (пісню, ім'я) — розрекламувати.

Здебільшого професіоналізми застосовуються в усному не­офіційному мовленні людей певного фаху. Виконуючи важли­ву номінативно-комунікативну функцію, вони точно називають деталь виробу, ланку технологічного процесу чи певне поняття й у такий спосіб сприяють кращому взаєморозумінню. У писем­ній мові професіоналізми вживаються у виданнях, призначе­них для фахівців (буклетах, інструкціях, порадах).

Професіоналізми використовують також літератори з ме­тою створення професійного колориту, відтворення життєдіяль­ності певного професійного середовища у своїх творах.

У системі ділового мовлення професіоналізм використовують із певними засте­реженнями.


5709439704804705.html
5709519468544796.html
    PR.RU™