ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ  

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ

Соціально-економічнийі політичний статус укр. земель у складі імперії Гасбургів. Конституційні реформи 1860-х р., їх вплив на укр. суспільність.

Ліберальні реформи 1860-70-х рр. в Росії та специфіка їх реалізації в Україні. Соціально-економічний і політичний розвиток під російської України на етапі становлення капіталізму.

Розвиток української культури наприкінці ХVIIIст. у першій половині ХІХ ст.

Рубіж ХVІІІ-ХІХ ст. ознаменувався початком відродження укр..культури на тлі загального націон.відродження.

Національне відродження – це усвідомлення себе, свого етносу як нації, як дійсної особи історії.

Це перш за все:

Відродження народних звичаїв і традицій;

Розширення сфери вжитку української мови;

Створення національної школи, театру, мистецтва, літератури.

Національне відродження є культурно-політичним процесом, бо його кінцева мета – завоювання національної незалежності, утворення самостійної держави.

Етапи національного відродження XIX ст.:

АКАДЕМІЧНИЙ. Звернення, збирання, дослідження народних звичаїв, пісень і легенд, вірувань, побуту, врешті історії та історичних документів і видання досліджень, але мовою іншого народу (російською). Сум, ностальгія за минулим;

КУЛЬТУРНИЙ. Боротьба за введення народної (української) мови в освіту, літературу, побут, науку, громадське життя. Рух за відродження мови, пробудження національної свідомості, створення культурно-освітніх груп та гуртків;

ПОЛІТИЧНИЙ. Нація, об’єднана спільною мовою, висуває вже політичні вимоги, виявляє потяг до самостійності. Створення політичних груп та гуртків, постановка питання про завоювання українцями політичних прав та свобод.

Періодизація національного відродження XIX століття.

- У Східній Україні відродження почалося раніше – з останньої чверті XVIII ст. (“Енеїда” Котляревського) – так як Гетьманщина мала певну політичну і культурну автономію, і саме тут відроджувалася національна література та поезія;

- Однак, шляхта і дворянство XVIII ст. ще недооцінювали народну мову;



- Наприкінці XVIII - початку XIX ст. з’являються праці в галузі української історії, філології, етнографії, літератури. “Батьківщина “ як поняття вже охоплює всі українські землі;

- Паралелізм в процесі відродження свідчить про внутрішню єдність українців Східної України і Галичини;

- І. Лисяк-Рудницький: 130 років відродження – від кінця козацької держави до Першої світової війни (шляхетський період – 1780 – 1840, народницький – 1840 – 1880, модерністський – 1890 - 1914).

19 лютого 1861 р. Олександр ІІ підписаі «Положення про селян». Два найголовніших питання: особистої залежності селян від поміщика та поземельні відносини.

Законодавчі акти реформи вирішували такі ритання:

-скасування кріпосного права;

- визначення правового статусу селян;

- організація селянського самоврядування;

- наділення землян землею;

- викуп землі селянами;

Створення інститути мирових посередників.

Упродовж 1860-1880 р. у Наддніпрянській Україні завершився промисловий переворот, тобто перехід від мануфактурного виробництва до заводського та фабричного.

- особливо швидкими темпами розвивалися вугільна, залізорудна і металургійна промисловість (65% вугілля імперії, 50% чавуну, біля 50% заліза і сталі);

- розвивалося виробництво сільськогосподарських машин (біля половини вироблених в імперії);

- бурхливе будівництво залізниць (1/5 імперської протяжності, перша – Одеса/Балта);

йшов процес урбанізації (Одеса, Київ, Харків, Катеринослав).

Зростає обсяг торгівлі, особливо через азово-чорноморські порти. Так, експорт цукру – 80% загальноімперського, вовни – 70%.

Реформи Йосифа II: 1781 р. – звільнення селян від кріпацтва, зменшення і чітке визначення розмірів панщини (до 30 днів на рік). Заборона у Галичині збільшення поміщицького землеволодіння за рахунок селянського. Суд здійснював вже не поміщик, а чиновник.

1848-1849 рр. – буржуазно-демократична революція в Австрійській імперії. Низка реформ.

1860-ті рр. – прийняття конституції, закріплення федеративного устрою, рівність регіонів, внутрішня автономія та сейм Галичині й Буковині, загальне виборче право, місця українцям у парламенті.

На початку 70-х рр. XIX ст. у Австро-Угорщині закінчився промисловий переворот. Промисловість українських земель мала переважно дрібний, кустарний характер, була слабо механізована. Розвивались нафтодобувна, тютюнова, солеварна галузі.

У 60-80-ті рр. почалося будівництво залізниць.

Після конституційних реформ 1860 рр. в Австро-Угорщині пожвавився громадсько-політичний рух, проводилася рішуча боротьба проти полонізації. У політичному житті визначились два напрямки: москвофіли й народовці. Москвофіли вважали Російську імперію своїм рятівником від поляків, вони прагнули повного злиття українців Галичини з росіянами, видавали газету “Слово”.

Народовці, протистоячи москвофілам, виступали за активні форми пробудження національної свідомості. У 1868р. вони засновують громадське товариство “Просвіта”, створюють у Львові клуб “Руська бесіда”.


5975366627868390.html
5975399586550570.html
    PR.RU™